Нове в економіці України за тиждень 05.02.2022

Ответить
Аватара пользователя
admin
Site Admin
Сообщения: 18
Зарегистрирован: Ср дек 22, 2021 3:34 pm

Нове в економіці України за тиждень 05.02.2022

Сообщение admin »

Нове в економіці України за тиждень

⚖️Один день раніше або пізніше і ставка була б 11%

НБУ на позаминулому тижні 20 січня ухвалив рішення підвищити облікову ставку на 1% до 10%. Але з високою ймовірністю, якби рішення приймалося на один/пару днів раніше або пізніше підвищення становило б 2%.

Рішення по ставці ухвалюють в НБУ протягом двох днів. В перший день проходить аналітичне обговорення на Комітеті з монетарної політики. Там кожен з учасників розповідає про свій погляд на ситуацію та відбувається обговорення. На наступний день вже відбувається засідання Правління НБУ, яке має право ухвалювати рішення по обліковій ставці.

І під час обговорення на першому, аналітичному дні 8 із 10 членів Правління пропонували підвищити ставку більше ніж на 1% (семеро на 2%, та один на 3%). Можна зрозуміти, що в першу чергу це викликано нагнітанням геополітичних новин, падінням курсу гривні (майже на 1 гривню з початку року) і розпродажем єврооблігацій країни.

Проте сталося так, що рішення приймалося саме 20 січня. Коли негативний новинний фон ослаб і призупинилася девальвація гривні на міжбанку, на рівні 28,3 грн/дол. Тому було прийняте рішення підняти ставку лише на 1%.

Проблема 2% полягає в тому, що різке підвищення може негативно вплинути на очікування бізнесу та громадян. Це подає сигнал, що інфляція очікується вище попередніх прогнозів або НБУ має поки не публічну інформацію про суттєве погіршення макроекономіки. Як висловилися деякі члени Правління це б було emergency hike. І зростання дохідності українських активів в такому разі сигналізувало про їх ще вищий ніж очікувалося ризик, а не підвищило б їх привабливість.

Що цікаво, девальвація гривні стрімко продовжилася наступного тижня, гривня тоді ослабла ще на 70 коп. й підійшла до рівня 29 грн/дол. Саме протягом цього тижня НБУ продав з резервів $760 млн. Що логічно, адже з публікованого обговорення зрозуміло, що з погляду НБУ найбільш дієвим та доступним інструментом управління очікуваннями в Україні є курс (так і є насправді). Якби рішення приймалося цього тижня висока ймовірність підняття ставки на 2%, на фоні знецінення гривні та вагомої “паніки на ринках”.

Чим корисна ця історія:
- ніхто на 100% не знає, що відбудеться з економікою/курсом гривні, оскільки ніхто не знає майбутнього. Тому ФРС може рік говорити про тимчасову інфляцію, а потім за пару днів розвернутися на 180 градусів. Через пів року ситуація може повторитися.
- важливі рішення, в тому числі фінансові НЕ варто ухвалювати в пориві страху/переживань чи інших сильних емоцій, що часто трапляється коли ринок падає на 10%. Гарною стратегією є перенесення часу ухвалення на наступний день (не враховуючи форс-мажори звісно). Правління НБУ мало цей наступний день, можливо саме через це курс гривні знову 28, а не 30 грн/дол.
- важливо не тільки те, "що" хтось робить. А те як це рішення відповідає очікуванням. Фондовий ринок не вбиває очікуване підвищення облікової ставки, але вбивають неочікувані новини й рішення. +2% могло стати шоком для України, адже 11% очікували 5% учасників ринку (згідно з опитуваннями)
- саме така прозорість формує сильні інститути регулювання. Наприклад, ФРС шокував ринок п'ятихвилинками де вперше виникло “скорочення балансу”. Але його причини, цілі та терміни були окреслені. Тому ринок зміг оцінити наслідки, відкоригувати очікування та продовжити брати до уваги прогнози від ФРС.

Короткі новини

💵Українці пришвидшили декларування неофіційних доходів. Гетьманцев (депутат та ідеолог цих податкових і фіскальних реформ) заявив, що наприкінці січня загальна сума добровільного декларування склала 1,3 млрд грн. До 300 млн грн було задекларовано тільки у січні. Активність стрімко зросла у грудні, тоді обсяг задекларованих коштів збільшився на 60%. Що цікаво, 95% – це декларування готівки. Отже, поки що бажання звітувати про закордонні та фізичні активи в українців немає.


🔥Україна вперше почала “реально” імпортувати газ з Угорщини. З 1 лютого 2022 року розпочався саме фізичний імпорт природного газу. Потужності фізичного імпорту складають 2,9 млрд куб. м на рік, близько 20% від імпортних потреб України. До цього був можливий лише віртуальний імпорт. Тобто викуповували російський газ який йшов до Угорщини.
Перевага фізичного імпорту в тому, що тепер відкрилась можливість купувати не тільки російський газ. У Хорватії є термінал для приймання скрапленого газу. Тепер Україна має можливість купувати скраплений газ США чи Катару і доставляти його через Угорщину.

💸Єврокомісія затвердила рішення про започаткування нової екстреної програми макрофінансової допомоги у сумі 1,2 млрд євро. Варто пам'ятати що це пільговий кредит, а не подарунок. Рішення ще має підтримати Рада ЄС та Парламент, після чого з Україною буде укладено Меморандум та Кредитну угоду. Перший транш, що складає половину програми є безумовним і буде надано відразу після підписання.
Пільгові кошти це добре, але враховуючи легке виконання плану Держбюджету, помірний дефіцит та достатні міжнародні резерви, швидше за все ці ресурси буде використано неефективно. Як в принципі й значну частину надходжень бюджету центрального уряду.
Приклад ефективності урядових фінансів: дані за грудень 2021 демонструють, що дефіцит Зведеного бюджету (центральний уряд та місцеві) склав 174,7 млрд грн або понад 90% річного дефіциту. За останній місяць було профінансовано 1/5 всіх видатків року, а видатки вдвічі перевищили надходження.

📈Попередня оцінка приросту ВВП у IV кварталі 2021 року складає 5,9% річних, вдвічі більше приросту попереднього кварталу. Проте це трохи викривлює картину, адже порівняння йде з економічно слабким 2020 роком.
Більш реалістичну оцінку зростання демонструє порівняння з попереднім кварталом, так приріст становив 1,8%. У третьому кварталі відносно другого економіка зросла на 1,5%, тобто є незначне збільшення темпів. Але другий та четвертий квартали зазвичай демонструють найкраще зростання, тому можна констатувати, що насправді економіка немає суттєвого прискорення. Під кінець року по промисловості сильно вдарили ціни на енергоресурси та іншу сировину і цей негативний ефект збережеться й у першому кварталі поточного року.

Україна та Туреччина підписали угоду про створення зони вільної торгівлі. Угода передбачає скасування мит на 95% всіх товарних позицій експорту України. Український експорт до Туреччини складає $4,1 млрд, а імпорт – $3,2 млрд. Тобто баланс торгівлі позитивний. 80% українського експорту це метали та зернові.
Позитивний момент, але варто пам'ятати, що економічна міць, а особливо промислова в України суттєво слабша. Тому в короткостроковій перспективі імпорт може зростати швидше експорту. Але в будь-якому разі це буде позитивом, оскільки громадяни отримають доступ до дешевших товарів.

💰Курс гривні з п’ятниці по п’ятницю укріпився на 2%. Міжбанк закрився по 28,12 грн/дол.
Ослаблення негативного новинного фону зменшило психологічний тиск та попит на гривню. Вперше в цьому році НБУ викуповував долар в резерви. Обсяг склав $334 млн, це 44% від обсягів продажу на позаминулому тижні. Також це сигнал учасникам ринку, що НБУ не зацікавлений в стрімкому укріпленні гривні нижче 28 грн/дол.
Тепер гривня перебуває в полі економічних факторів. Тут підвищений попит продовжують формувати нерезиденти при виході з ОВДП та початок імпорту дорогих енергоресурсів.

🏦ОВДП в обігу за тиждень -2,3%.
Всі учаснику ринку зменшили свої портфелі. Погашення в десятки разів перевищили обсяг розміщення нових ОВДП. Мінфіну вдалося залучити на аукціоні тільки 238 млн грн, це найменший обсяг за більше ніж два роки. В тому числі це навіть менше ніж залучення в часи початку пандемії. Попит зменшують все ще наявні ризики військового конфлікту, але в першу чергу це очікування зростання дохідності.
Нерезиденти продовжують поступовий вихід з ОВДП в тому числі й номінованих у валюті, ще -3,4% портфеля.
Ответить